Поснуло сонце у долонях літа,

Печаль заголосила за селом.

Осіла ніч, вологою сповита,

Сховала сум у полі, що цвіло.

Старі хатини віченьки закрили,

Покірно стихли ув обіймах сну.

А вітер теплий, випрямивши крила,

Співав про щастя світлому вікну.