Як добре те, що поруч є батьки, що розділяють з нами сміх і сльози,

що кожної хвилини нам дадуть пораду, без якої часом нам не обійтися,

 що кожен раз поплачемо їм на плече, а вони беруть нас на своє крильце - 

і як в дитинстві ніби знову підіймають, і наші крила знову розправляють.

Як добре те, що поруч є батьки, вони як світло, що дано згори нас праведного                                                                                                                                         всього научити...

І добре, що вони живі, і добре, що вони навчають, бо вже дітки свої підростають,

і буде приклад з власного життя, що завжди треба руку допомоги підставляти,

а інколи лише пораду дати, а також совість із собою треба завжди мати

(хоч кажуть вже і совісті у цім житті нема - а я вважаю що посієш те й пожнеш,

якби ще совість у тих  людей які цим світом правлять панувала, то менше лиха 

було, менше крові, яка ллється постійно не спиняючись...)....

Як добре те, що поруч є  батьки - вони - це  світло дане нам із висоти  небес....

Пишаймося ними, живімо для  них, частіше у гості до них вирушаймо,

Вони нас чекають і завжди нам своє плече підтримки підставляють.

Як добре те, що поруч є батьки....   

           P.S.  Цінуймо їх... Бережімо їх... Молімося за них...